Академія

Print this Сторінка

Моніторинг неперервної педагогічної освіти

Підвищення кваліфікації педагогічних працівників сьогодні повинно відбуватися на основі науково обґрун­тованого підбору комплексу методичних, психолого-педа­гогічних, організаційно-управлінських заходів, спрямо­ваних на забезпечення професійного розвитку педагога з урахуванням його соціальних запитів, здібностей, інтересів, досвіду роботи.

Створення системи вивчення професійних запитів педагогів у міжатестаційний період – це вимога часу.

Така система на базі Академії охоплює докурсовий період (І етап), період курсів підвищення кваліфікації (ІІ етап) і післякурсовий період (ІІІ етап). Основними методами отримання інформації про якість ППО є опитування (анкетування, інтерв’ювання) та тестування .

І міжкурсовий етап педагогічного діагностування є під­готовчим, мотиваційним («докурсовим»). Першочергове завданням його – отримання загальної інформації про освітян, науково-методичне забезпечення й організаційно-педагогічні умови їх професійної діяльності, соціально-економічні умови функціонування системи освіти району (міста), закладу.

ІІ етап – курси підвищення кваліфікації – є базовим, навчально-контрольним. Основним завданням педагогіч­ного діагностування на даному етапі є визначення якості зростання професійних потреб та професійного рівня вчителя протягом періоду курсового навчання. Засобом виконання цього завдання є система моніторингових процедур, яка реалізується на вході (вхідне діагностування), протягом курсового навчання (проміжне опитування) та на виході (вихідне діагностування).

ІІІ етап – «післякурсовий» – етап практичної реалізації оновлених і набутих знань, вироблених умінь та навичок під час курсів підвищення кваліфікації. Педагогічне діагностування, що здійснюється у цей період, виявляє зміст і характер моделювання учителями власної профе­сійної траєкторії, результативність задоволення запитів та потреб, які висувались у період до курсів підвищення кваліфікації й під час навчання на них, умотивованість педагогів до підвищення свого фахового рівня, саморозвитку. Значна увага на даному етапі приділяється питанню педагогічної рефлексії, а саме: вмінню вчителя критично оцінити власні здобутки та недоліки, бачення шляхів підвищення професійного рівня.

Усі етапи педагогічного діагностування включають такі компоненти:

• зміст (організація проведення, збір та первинна обробка інформації);

• завдання, цілі (що досліджується на даному етапі);

• термін проведення (рік, місяць, число);

• форма узагальнення (аналітичний опис, діаграми, графіки, таблиці тощо);

• вибірка (респонденти, які беруть участь в анкетуванні або тестуванні);

• інструментарій (анкети, тести, карти спостережень (анонімні)).

Таким чином, комплексна діагностика якісних показників професійного розвитку педагогів регіону дозволяє:
а) з’ясувати міру врахування курсового навчання педагогічних працівників як фактора його професійного розвитку;
б) схарактеризувати психологічний аспект діяльності освітян, що впливає на мотивацію здійснення інноваційних змін;
в) укладати навчальні програми освітньої діяльності курсів підвищення кваліфікації відповідно до запитів.

Посилання на публікацію: https://www.xn--80aamewp7k6b.com.ua/karta-sajtu-2/zno-ta-monitoryng-yakosti-osvity/monitoryng-pislyadyplomnoyi-pedagogich/